Безкрає глибоке небо Заковтує хмари голі; Мить тому ще було світло, Та сковує ніч поволі. Залишився слід на дорозі, Чи крапля в прозорому морі. Мій спогад ще свіжий досі – Літали птахи на волі.
Промінням безглуздих ідей Так легко себе засліпити, Не бачити звичних речей, Безвихідь у тому згубити.
Старі дні стирають нові, Ховають бетону плити. Залякують плями крові; Ілюзію легко створити.
Промінням безглуздих ідей Так легко себе засліпити, Не бачити звичних речей, Безвихідь у тому згубити. Думки всі причинні втекли, Забрали з собою неспокій, Лиш спогади димні мої Тримають минулого докір.
На втомлену землю лягають Шляхів сірі грати, Суху білу стелю Закутують темряви шати. Нав’язливий здогад Ще трохи і визначить ролі, І мій свіжий спогад – Літали птахи на волі. Teksty umieszczone na naszej stronie są własnością wytwórni, wykonawców, osób mających do nich prawa. |
|