Дніпро плескає водою, Навколо зелені гаї. Кобзар свою пісню співає, В минуле впірнули думки.
Ось сонце зайшло в чорні хмари, Палають зелені гаї. Вже ворони чорні кружляють, Пливуть по Дніпру вороги.
Грабують вони наші села, Руйнують і палять міста. Людей вони нашіх вбивають, Сховає їх рідна земля.
Та ось уже дзвонять у било, Скликають до війська людей. Гострять козаки свої шаблі, І білих сідлають коней.
І пісня навколо лунає, Співають її козаки: “Ми шаблі свої загостримо, Коли Україна в огні.
Ми будемо битись у полі, Рубати своїх ворогів. І ми не здамося ніколи, З нас не зробити рабів!”
Та ось два війська зустрілись, Стучить бойовий тулумбас. І воїни в битві зчепились, Багато померло в той час.
Вороже військо розбите, Та й наших багато лежить. Лиш ворони чорні кружляють, Над тими хто вічно вже спить.
І нікому їх поховати, Біліють у степі кістки. Та пісня під небом лунає, Співали її козаки:
“Ми знову за зброю візьмемось, Й загинуть усі вороги. Ми кров`ю вогонь загасимо, Коли Україна в огні.
Ми кров`ю вогонь загасимо, Так було і буде завжди. Своїми грудьми захистимо, Вкраїну від ворогів!”Teksty umieszczone na naszej stronie są własnością wytwórni, wykonawców, osób mających do nich prawa.
