---

Попіл

Вони палять священні Перунові рощі,
Вони палять наше життя.
Вони поневічили наші святині,
Насаджують нам віру Христа.

Примушують нас стати рабами,
Забути про волю навік.
Примушують нас відректись від предків,
Від наших священних богів.


Попіл лісу вітер несе,
Попіл лісу сонце закрив.
Попіл лісу, попіл лісу, попіл лісу -
Попіл життя.

Попіл тих хто не здається, попіл наших тіл.
Він землею обернеться, виросте знов ліс.
Хто здаватись не схотіли - всі горять в кострі,
Моє тіло та й згоріло, прямо на стовпі.

Ми летимо, та й у Ірій, прямо до батьків,
Там у царстві Наві жити будемо зажди.
Ми рабами не померли, як і пробатьки.
Душі наші некрещенні, вільні назавжди.


Небо хмарами затягло, і роздався грім,
В церкви блискавки влучають - то Перуна гнів.
Церкви швидко розгорілись, спихнули вогнем,
Швидко буря підхопила попіл Іудей.

Попіл церков, попіл храмів, попіл Іудей,
Попіл помсти християнам, що сюди прийшли.
Гнів богів розносить попіл, спалених церков,
Попіл нежиті Христової, попіл небуття.

---

Teksty umieszczone na naszej stronie są własnością wytwórni, wykonawców, osób mających do nich prawa.