Невже такі безжальні небеса? Невже зовсім вони не відчувають болю Людського? Мій поводир, сумна моя зоря! Я перший звір, який ступив на твоє світло й вірив, Не роздумував.
Мій білий день, мій ніжний іній на губах, На чорних пелюстках, на ворона крилах, Пухкий, ти танув, як вода. І я розпалася на тисячі зірок. Собою освітила Кожен закуток Земного тіла.
Сказав: якщо я не належала тобі, Для чого ж я приходила у сни? Не знаю. Хто знає, Може, то була не я. А от послухай: завдяки йому Я полюбила свою музику сумну. Мене він За один раз.
Мій білий день, мій ніжний іній на губах, На чорних пелюстках, на ворона крилах, Пухкий, ти танув, як вода. І я розпалася на тисячі зірок. Собою освітила Кожен закуток Земного тіла.Teksty umieszczone na naszej stronie są własnością wytwórni, wykonawców, osób mających do nich prawa.
