---

Я не хочу більше відчувати цей споконвічний біль,
мої думки наче леза врізаються у тіло,
залишаючи сотні порізів..
Моє життя немов поранений птах поволі падає вниз,
туди де мертві дерева навкруги.. Мертва холодна земля...
Мої сльози змішуються з кров'ю пораненого тіла..
Крики завмирають ехом у сивих горах..
Відмирають останні промені сонця у холоді байдужості,
лишень у своїх думках людство бачить надію на життя.
Тане як лід.. життя..
Смерть.. принесе з собою тишу.
Абсурдність існування - як частина життя..
Спустошені люди навколо мене, тягнуть кожен своє ярмо.
Я бачу лишень безликі тіла.. у полоні самозречення.
Я відчуваю самість Скульд .. у полоні відчуження.
Зашморг на шиї стане останнім рубежем..

---

Teksty umieszczone na naszej stronie są własnością wytwórni, wykonawców, osób mających do nich prawa.