L / Lezo / В’язні кімнати
Я часто по ночах не сплю... Малюю картини... Дивлюсь на ці пусті стіни постійно. Мабуть жадаю побачить в них музу... Обузою стала ця музика... Та ну її, звичайна фізика! Ноти іноді сховані в "міциках", рими – в прозі, Моя пуста башка вже котрий місяць "на морозі"! В своїй берлозі шукав постійно стимули В диму. І в сни мої в систему, видно, вірус кинули. Бо біса палить мости, ламаючи кості! І от в уяві вже зиму замінила осінь... Знову недосип збиває з осі І так, як завжди – наослів в ничку, за папіросой... Чому це все не просто і м’ята постіль?! Частіше б ти заходила в гості, мадам із постеру Із фільму Костнера. Фобія, параноя? Байдуже! Скільки ще це пекло може хавать в мені живе? Хто знає, чи побачить світ мої каракулі, Коли його і так весь час підкормлють злаками... З моїми знаками роздав талант всіляким, А сам сиджу в парадних і проклинаю все це матом! Натрапив свого часу на фатум: В сьомому році знайшов паців, теперішніх братців. Та не стало легше мамці прокидатись вранці, Гадаючи, що її син пропав на танцях...
Реп вмер. Навіть перед мікро! Навіть тепер! Коли силою чорнила я тисну із пер! Видихаю вверх пару отруйних черг І пригадую, де ж рядок минулий спер... Мон шер, так – я фальшивий МС! Бо брешу собі у кожній новій демці! Брешу, що правильно вбиваю дітей часу, Пишучи вірші, а не шукаючи десь балабаси, Щоб не спати на розірваних матрасах. Яка тут може мова йти про клуби і прикраси?! Мати б постійно воду... Хоча б холодну! А якась сука кричить, що він читає – бо це модно! Як вам завгодно... Хлопну водний І порину у сюжет, де криваві полотна Під пензлем психа крадуть юне життя... Бля! Якби свою голову привести до пуття! Зав’язати вузол в музу, залишити укуси На шиї спокуси, Задраявши назад всі шлюзи... А не остримати смертельний удар Гумовою палузою в гузо! Прямо в гузо!
Так і тхнуть зрадою поради зрадників!.. В’язень власних принципів... А в принципі, Кому цікаві тези ці, фрази ці Застиглі у безглуздій музиці?... Сухо, сиро, без напору хором... Сором в храмі музи ділити на дози образи! Без мази до сказу мазати, шукати докази, Виставляючи на показ душу... Сушить... Мушу варити й далі кислу кашу!.. Розводами по водах малювати істину, Відстані від пристані до пристані... Вже не в ціні нині базари сині. Одна віра, одним миром наче мазані! Тануть у минулому слова несказані... За праве діло залпом випиті всі сили... Де ж твої крила? Де крила?! Лише опущені вітрила і грот у грати... Досить грати у пошук втрати... У пошук втрати досить грати...
Ув’язнені в кімнатах!.. Teksty umieszczone na naszej stronie są własnością wytwórni, wykonawców, osób mających do nich prawa. |
|