Як тебе звати, ріка велика? Дніпро, Славутич, Борисфен... Побачив лиха!
Твоя течія нескінченна Та доля смиренна
Твої глибини, твоя велич твій дух берегів чує мій клич На чорних схилах я бачу, Я бачу свій дім
У свіжості лісу, там де вітер шепоче траві Вистачить часу, вклонитися рідній землі Відкрити обійми, й разом заспівати пісні Tими голосами що рідними здаються мені
Свій мудрий погляд з висоти він спрямує в далечінь На темних схилах широти Не з’явиться ворожа тінь
Ми тебе свято любим, край прадавніх слов’ян І в віках не забудем, вірність свою, до землі всіх киян
Я чую предків голоси В них твоя слава і мужність лунають крізь часи
Підніми свої очі І поглянь через хмари думок Збережи свою землю для нащадків залиш хоча б крок Ти помовч і послухай Як крізь каміння б’ється струмок Він немов серця стукіт Заплітає життєвий вінок
Свій мудрий погляд з висоти, він спрямує в далечінь На темних схилах широти Не з’явиться ворожа тінь
Свій мудрий погляд з висоти, він спрямує в далечінь На темних схилах широти Не з’явиться ворожа тіньTeksty umieszczone na naszej stronie są własnością wytwórni, wykonawców, osób mających do nich prawa.
