Скільки думок, скільки непрошених Скільки зерна та й не пророщено
Скільки думок, скільки непрошених Скільки зерна та й не пророщено Скільки машин назавжди зламаних Скільки людей на моїй пам'яті Я обираю собі вбрання Ти з нею бачишся востаннє
Ти не впізнаєш мене В мене кольорові сни тепер А в очах глибина від блакитних озер
Люди встають і одягаються Люди назад не повертаються А-а-а-а-а-а-а-а...
Ти не впізнаєш мене В мене кольорові сни тепер А в очах глибина від блакитних озер Ти не впізнаєш мене Кров немов гаряче золото А тепер прощавай, нас не бачить ніхто
З холодними долонями ти А я жива Жива і не залізна Цій душі в твоїх долонях тісно
Ти не впізнаєш мене В мене кольорові сни тепер А в очах глибина від блакитних озерTeksty umieszczone na naszej stronie są własnością wytwórni, wykonawców, osób mających do nich prawa.
