Ранковий пейзаж буденності світу – Люди спішать все швидше і швидше. В погонях весь час – життя пробігає, А ти в суєті за ним не встигаєш. Ти в суєті себе загубив, Серед маси людей та машин. Вони заганяють тебе у куток – Непомітно ставлять на тобі штрих-код.
Вважаєш незалежності стан? Мабуть здивую – це самообман! Свободу дарують нам лише почуття.
Сонце ранкове, рани нічні – Рози, баяни, кров на стіні Для тебе мені тут мало землі. Друг друга вбиває за дурні папірці,
Друг друга вбивають за ідеї тупі. Надіюсь, що ти не будеш таким, Надія вмирає – я знову один!
Приспів: Місто! Вбиває тебе! Тісно! Не бачиш себе! Люди спішать туди сюди! Люди біжать в нікуди!
За мить до кінця – на долоні... За мить до життя – ти знову у полоні... За мить до кінця – на долоні... За мить до життя – ти знову у полоні...
Ще один крок до безглуздої вічності. Ще одна мить – відчуття трагічності. Крок за кроком наближається кінець І вперше в житті ти не йдеш навпростець!
Погляд твій поринає в минуле: Світ навколо став значно похмурим. Світ змінився, і ти не помітив, – Кінець завіс – і гасне світло!
Приспів Teksty umieszczone na naszej stronie są własnością wytwórni, wykonawców, osób mających do nich prawa. |
|