---

Род! Род мой!
Сквозь око времени смотрю на тень твою,
Сквозь материнский глас, в порыве ветра.
Род, род мой!
Истлев в летах огне, дав жизнь мою,
Ты спишь во чреве грез, под пледом пепла.
Род, род мой!
Ища тропу к тебе, сквозь мир пройду,
Ступая сквозь года к зачину света.

Мой дом сокрыт во искушении гнетущих грез,
Туда не скрыться, не сбежать поступью ветра.
В земле родной, где братьев сумеречный свет
Еще живой, хочу найти ответа.

В ликах холмов спит Город Снов.
В грез колыбели –
Ложе богов.

Не глядя в омут бытия сегодняшних дней,
Стремится вдаль душа моя уйти безвозвратно
Туда, где теплится огонь земли моей
Еще живой!
Я не вернусь обратно!

Гей, соколе, Вітерець, Вітер та й
Своїм крилом підхопи ти,
Мене віднеси до тата,
До вікна моєї мати.
Віднеси до сестри-брата,
Понад хмар ланів кудлатих
Сизокрилами шугай ти,
В заблакить, відкіль злітай ти.
Лети ріками, горами,
Та й зеленими садами,
Вільний край рідної хати
Шляхом сонця завітай ти!

---

Teksty umieszczone na naszej stronie są własnością wytwórni, wykonawców, osób mających do nich prawa.