Часом так важко дивитись в небо, Шукати світла в блакиті пітьми Хтось збоку скаже: "Хвилюватись не треба, Загояться рани". – І винні не ми. Відчуєш в серці біль втрати, напевно, Востаннє поглянеш у очі сумні. Набридло вдавати щасливу даремно, Коли душа горить у болю вогні.
Чому такий світ Нема де спитати – Ніхто ж і не скаже правди, повір. Сховатись де слід, Щоб знов не страждати І не відчути болю повік.
Проходять секунди в обіймах останні, Мине трохи часу і знову самі. Залишились в серці сподівання ще марні: Так всім буде краще – та знаєш, що ні!
Залишилось втупити очі у землю, Нічого не вдієш – буває, шкода. Навіщо, не треба нарікати на долю, Ще трохи і змиє все часу вода. Teksty umieszczone na naszej stronie są własnością wytwórni, wykonawców, osób mających do nich prawa. |
|